Той факт, що бум будівництва АЗС в Україні вже в минулому, ні в кого не викликає сумніву. Ні, безумовно, заправки все ще будуються, проводиться реконструкція застарілих станцій, ребрендинг і просто заміна ПРК. Але такого ажіотажу, що був на початку 2000-х, вже немає. Хоча стверджувати, що ринок пасивний, теж досить складно. Дивіться самі: до України в 2018 р. було імпортовано 396 одиниць пальнороздавального обладнання, 945 одиниць техніки реалізовано національними виробниками. Всього в 2018 р. на українському ринку було продано 1341 ПРК, а це говорить про те, що ринок активний і «пацієнт дуже навіть живий». Для порівняння: в 2005-му кількість реалізованих ТРК становила 2477 штук, але тоді ринок розвивався і компанії будували по 10 АЗС на рік. Крім того, значна кількість нового будівництва припадало на малих, незалежних операторів, чого зараз практично не трапляється.

Імпорт

Усього в Україну в 2018 р. було імпортовано 396 ПРК. Із них 330 нових колонок і 66 тих, які вже були у вжитку. Не зважаючи на активне будівництво газових станцій, кількість колонок для відпуску LPG була досить скромнобю – усього 86 штук, або 22% імпорту. Найпопулярнішою маркою імпортних ПРК в 2018 р. залишається продукція компанії Tokheim, на другому місці виявилася Gilbarco Veeder-Root, і завершує трійку лідерів споживчих симпатій продукція Tatsuno. Варто відзначити, що з продукції цього відомого японського бренду в Україну завозилися переважно газороздавальні колонки.

Попереду планети всієї

У 2018 р. серед українських споживачів найбільш популярним виробником ПРК був британський бренд Tokheim. Ця компанія утворена в 1901 р. в штаті Техас, США, на сьогодні входить до міжнародного консорціуму Dover Fueling Solutions (DFS), із заводом із виробництва пальнороздавального обладнання, розташованого в шотландському місті Даді. Компанія протягом багатьох років є одним із найбільших виробників техніки для ринку нафтопродуктів – як в європейських, так і в інших країнах світу.

У 2018 р. було ввезено 130 ТРК цієї торгової марки, що становило 33% імпорту, або 10% від усіх проданих колонок. У нашій країні торговим і сервісним представником Tokheim є одеська компанія «Ювента», очолювана Олександром Перовим. Одеситам дісталося 125 ПРК, ще п’ять імпортувала компанія «Зола». Основними споживачами ПРК були компанії ОККО, UPG і незалежні оператори. За словами Олександра Перова, в 2018 р., крім ПРК, попитом користувалася техніка для вимірювання рівня пального, насосно-вимірювальні комплекси і різне обладнання для СТО та автомийок.

Бліцкриг від Gilbarco

Ще пам’ятаються ті часи, коли компанія Gilbarco Veeder-Root помітно скорочувала свою присутність в Україні. На що тоді тільки не нарікали – і на погоду, і на менталітет... Ніякі зусилля, що докладалися в популяризації цієї торгової марки, не давали істотного результату. І здавалося, що скоро компанія назовсім закриє своє представництво в Україні. Однак, судячи з результатів роботи у 2018-го р., прорив стався, і до України було імпортовано 62 ПРК цього відомого німецького бренду, утвореного аж у далекому 1870 р. Такий рівень поставок забезпечив компанії друге місце в рейтингу: 16% усього імпорту і 5% від всіх продажів ТРК. Це досить-таки суттєвий показник. Представником компанії Gilbarco Veeder-Root в Україні є знову-таки одеська «Аматек», на котру і припали всі поставки. За словами генерального директора компанії Олександра Потолова, основними покупцями ТРК Gilbarco Veeder-Root були SKY, ОККО, БРСМ-Нафта, SOCAR, «Надежда» та інші. Крім ПРК, попитом користувалися вимірювачі рівня пального Veeder-Root, Fafnir і багато іншого.

Чесько-японський привіт

Продукція японської компанії Tatsuno, раніше відома в нашій країні під брендом Tatsuno Benc (вироблялась на спільному чесько-японському підприємстві), була не дуже частим гостем на українському ринку. Хоча за якістю і надійністю ця техніка завжди заслуговувала тільки найкращих відгуків. У 2011 р. японська сторона викупила чеську частку в компанії і перейменувала підприємство в Таtsuno Corporation. У 2018 р. в Україну було імпортовано 50 колонок цього виробника, що забезпечило 13% імпорту і 4% проданих в Україні ПРК. Усі колонки призначались для LPG.

Чистий «чех»

Adast Systems, a. s. – чеський бренд, досить відомий на українському ринку. За результатами роботи в 2018 р., до нас було імпортовано 38 ПРК, що становило 9% ринку. На сьогодні компанія виробляє досить широку лінійку обладнання для АЗС, серед якого і газові колонки LPG, CNG, обладнання з відпуску AdBlue і багато іншого. Українським представником чеських виробників є компанія «Адамов Сервіс», яка поставляє ПРК, налагоджує та обслуговує їх. Директор компанії Юрій Зіньковський розповів, що основними покупцями ТРК Adast були «БРСМ-Нафта», «Сан-Ойл», «Журавлина» та інші мережі.

Хорватські будні

Хорватська компанія Scheidt & Bachmann минулого року ввезла в Україну п’ять газороздавальних, 12 комбінованих (бензин/дизель/LPG) і 16 традиційних колонок. В цілому 33 одиниці техніки, чим забезпечила собі 8% всього імпорту. Варто відзначити, що «хорвати», крім усіх інших переваг виробленого обладнання, відомі модульністю своїх ПРК. Тільки у цього виробника можна замовити практично будь-яку конфігурацію роздавальних колонок. Хочете дизель, AdBlue і два пістолети на LPG – будь ласка, бажаєте ще якусь конфігурацію – знову-таки не проблема. І привезені минулого року до України колонки цього виробника відрізнялися такою ж різноманітністю функцій. Справжні комбайни, що дають можливість через одну ПРК відпускати абсолютно всі види пального. Торговим і сервісним представником компанії Scheidt & Bachmann є знову-таки одеська «Шайдт І Бахманн ТУБС Сервіс». Як розповів НафтоРинку директор компанії Сергій Мірошников, у 2018 р. основними покупцями хорватських ПРК була київська компанія КЛО і різні незалежні оператори.

Weyn «Аuf Wiedersehen»?

Ще пам’ятаються ті часи, коли імпорт колонок цього бренду нараховувався сотнями, а в деякі роки перевалював і за тисячу одиниць. Але щось пішло не так. Низка змін власників заводу, зміна модельного ряду, практично повна відсутність рекламно-інформаційної активності призвели до того, що в 2018 р. імпорт колонок цього виробника становив лише п’ять одиниць. Назвемо цей обсяг: 1% ринку всіх імпортованих ПРК, так би мовити, як пам’ять про колишні заслуги. Представником компанії Weyn протягом багатьох років була компанія ЛІГІР – один зі старожилів ринку обладнання для АЗС, яка закінчила своє існування в тому ж 2018 р. В 2017-му Weyn придбав міжнародний консорціум Dover Fueling Solutions (DFS), і виробництво ПРК було перенесене до Шотландії на завод компанії Tokheim. Поки складно судити про результативність цих змін, але будемо сподіватися, що найближчим часом цей бренд поверне собі втрачені позиції.

З кожної хати нитка…

12 колонок різних виробників для LPG були ввезені декількома компаніями для власних потреб. Це ГРК польського, турецького та болгарського виробництва. Така поставка становить 3% імпорту. В принципі, інакше як «екзотикою» поставки цього обладнання назвати досить складно. В Україні працюють вітчизняні виробники, якість продукції яких ну ніяк не нижча за болгарські і турецькі зразки. Притому що вартість більш демократична.

Паливні «євробляхи»

Ті що були у використанні, старі, реновіровані – як тільки не називають старі ПРК. І, чесно кажучи, здавалося, що ринок цього типу обладнання вже зник, і попит на таку техніку відсутній. Але, мабуть, погіршення економічної ситуації в країні знову сколихнуло інтерес до такого обладнання. Хоча якщо є компанії, які зможуть привести їх до ладу і обслуговувати надалі, то чому б і ні? Як альтернатива для АЗС із низьким трафіком або відомчим станціям – цілком гідна заміна новим і більш дорогим ПРК. Загалом у 2018 р. до України було імпортовано 66 старих колонок. Такий обсяг поставок становив 17% ринку. Основними постачальниками були такі компанії, як «РекордМоторСервіс» (49 ПРК) і «Крокус Авто» (12 колонок).

Попри все

Вже давно йшлося до того, що вітчизняні виробники ПРК посядуть гідне місце на ринку обладнання для АЗС. Поступово, рік у рік, вони нарощували обсяги виробництва, працюючи над якістю і функціоналом. І це без будь-якої допомоги від держави. Результат – 945 колонок, реалізованих на українському ринку. Таким чином частка українських ТРК на внутрішньому ринку становить 70% від усіх проданих у 2018 р. колонок. Нагадаємо: в Україні працює два основні виробники ТРК: компанії «Шельф» і «Славутич».

«Шельф»

Утворена в 1999 р., компанія «Шельф» на сьогоднішній день виробляє досить широкий спектр обладнання. Крім ПРК і ГРК, в її активі продукція для АГНКС, резервуари, напівпричепи і багато іншого. Компанія переживає зараз друге народження: військові дії на Донбасі у 2014-2015 рр. змусили евакуюватися під Київ, куди переїхали більшість працівників та те обладнання, що вдалось врятувати. Кваліфікація персоналу і якість устаткування дали можливість відновити виробництво та частку на ринку.

За 2018 р. компанія виробила і реалізувала 422 ПРК, 137 ГРК, три комбіновані колонки з відпуску традиційних видів пального і LPG, чотири колонки для CNG і 13 – для відпуску оливи. Загалом на рахунку компанії 597 одиниць техніки, що становить 43% всього українського ринку пальнороздавального обладнання. Як розповів НафтоРинку директор компанії Армен Кечіян, основними споживачами їхньої продукції минулого року були такі мережі, як Motto, Glusco, «БРСМ-Нафта», «Авантаж 7», Mango і багато інших. Крім того, знову пожвавився інтерес до модульних та міні-АЗС.

За словами керівника, ринок досить живий і динамічний, оператори активно цікавляться новинками обладнання. За попередніми даними, 2019 р. для компанії «Шельф» – ще більш результативний.

«Славутич»

Краматорська АЗТ «Славутич» утворена у 1989 р. Компанія виробляє досить широкий спектр обладнання для АЗС та нафтобаз. Зокрема тут налагоджений випуск колонок для видачі AdBlue і суміщені колонки для відпуску рідких моторних олив і газу. 2018 р. приніс в актив «Славутича» 366 реалізованих колонок, з яких 325 традиційних ПРК, 37 газових і чотири – для відпуску оливи. Такий обсяг продукції забезпечив компанії 27% усього українського ринку ПРК. Як розповів заступник директора компанії Сергій Чернявський, минулого року із паливних операторів основними покупцями колонок стали компанія «Надежда» і невеликі незалежні оператори. Багато замовлень було для оснащення відомчих АЗС, агрохолдингів, кар’єрів. У 2019-му високий попит мали колонки, обладнані системою ідентифікації, тобто фактично автоматичні АЗС для внутрішнього користування підприємств. Крім того, в компанії відзначають, що 2019 р. має стати більш результативним, оскільки попит на продукцію залишається на досить високому рівні.

Практично всі імпортери і виробники ПРК впевнені, що 2019 р. у плані поставок повинен стати ще більш цікавим, ніж 2018-й. Крім того, зміни в законодавстві мають простимулювали ринок систем вимірювання рівня пального в резервуарах. Активність на ринку присутня, отже, він живе і розвивається. Тим паче, що прибутковість роздрібних мереж перебуває на небувало високому рівні, а це означає, що оператори мають засоби на переоснащення своїх станцій і розвиток мереж.