Казахстан не зміг поставити до Німеччини обіцяні наприкінці грудня 2022 року обсяги нафти: за чотири місяці цього року "КазТрансОйл" поставив лише 90 тис. т сировини, хоча подав заявку на прокачування до 1,2 млн тонн, пише казахстанське видання Ratel.kz.
Наприкінці грудня минулого року до Астани прилітали високопосадовці з Берліна. Темою їхніх переговорів у міненергетики та "КазМунайГазі" була можливість закупівлі нафти для переробки на НПЗ у Німеччині. Тоді ж, у грудні, нафтопровідна компанія "КазТрансОйл" (КТО) подала до російської "Транснефті" – оператора системи нафтопроводів "Дружба" – заявку на прокачування до Німеччини 1,2 млн тонн нафти.
Однак у лютому-квітні 2023 року "КазТрансОйл" прокачав системою магістральних нафтопроводів "Транснефті" за направленням пункту здачі "Адамова застава" для подальшого постачання до Німеччини всього 90 тис. тонн нафти. З цього обсягу 40 тис. тонн було поставлено у лютому-березні та 50 тис. тонн – у квітні.
Водночас, відповідно до графіка транспортування, затвердженого міністерством енергетики Республіки Казахстан, КТО у квітні мав прокачати до Німеччини 100 тис. тонн нафти. КТО підтверджує наявність технічної можливості для транспортування в цьому напрямі 1,2 млн тонн, але фактичні обсяги залежать від заявок нафтових компаній, заявили в компанії.
Колишній голова міненергетики Казахстану Болат Акчулаков на початку року повідомив журналістам, що країна планує експортувати до Німеччини 1,5 млн тонн нафти в 2023 році і може наростити обсяг до 7 млн тонн у подальшому. Більш ніж скромні сьогоднішні результати зумовлені тим, що нафтовидобувні компанії просто не мають вільних обсягів сировини, які можна було б перенаправити до Німеччини. Акціонери трьох найбільших проєктів – Тенгіза, Кашагана та Карачаганака – самостійно займаються трейдингом видобутої нафти, і всі обсяги вже законтрактовані на місяці, а то й роки наперед.
"КазМунайГаз" теж не може врятувати Німеччину – нафта з його родовищ насамперед відвантажується на переробку на казахстанські НПЗ, щоб задовольняти потреби внутрішнього ринку. А всі експортні обсяги нафти компанії поставляються на адресу єдиного трейдера – KMG Trading, який пріоритетно поставляє сировину на нафтопереробний завод КМГ у Румунії, а решту реалізує у рамках довгострокових договорів. Таким чином, як кажуть фахівці, зараз Казахстан має в своєму розпорядженні "вільну" нафту в обсязі не більше 5 млн тонн на рік, на яку претендують покупці з різних країн.
Тим часом потужності переробки лише НПЗ у Шведті, який зацікавлений у постачанні сировини з Казахстану, становлять 11,6 млн тонн на рік.
